понеділок, 11 листопада 2019 р.

Дифтерія: все, що треба знати про хворобу

В Києві та на Закарпатті зафіксовані випадки захворювання на дифтерію. У 1991–1998 роках в Україні вже була епідемія. Тоді через низьке охоплення вакцинацією захворіло близько 20 тисяч людей.
Чому лікарі так бояться цієї хвороби? Чи дійсно вона настільки небезпечна чи це просте залякування? Куди бігти та як врятуватися?

Дифтерія – це гостре інфекційне захворювання з повітряно-крапельним механізмом передачі, яке характеризується місцевим фібринозним запаленням (переважно слизових оболонок ротоглотки) та явищами загальної інтоксикації з переважним ураженням серцево-судинної та нервової систем.
Збудником є дифтерійна паличка (коринебактерія), яка виробляє екзотоксин, стійка до дії різних чинників. Інкубаційний період захворювання – від 3 до 10 днів. Джерело інфекції – хвора людина або носій Corynebacterium diphtheriae, яка виділяє токсигенні штами збудника.
Дифтерія передається повітряно-крапельним шляхом, факторами передачі також можуть бути предмети побуту (посуд, іграшки). Коли дифтерійна бактерія потрапляє у дихальну систему, вона виробляє токсин, який блокує синтез білка в клітинах, в результаті чого виникають тяжкі функціональні та структурні зміни, інколи несумісні з життям. Захворювання проявляється у вигляді ангіни, коли у горлі утворюються плівки, що можуть ускладнювати дихання та ковтання.
Дифтерія – вакцинокерована інфекція. Хворіють на дифтерію не щеплені або невірно щеплені особи. Захворювання може протікати у вигляді спалахів та спорадичних випадків, це залежить від рівня колективного імунітету. Захворювання на дифтерію може мати наступні прояви: біль у горлі, підвищена температура, лихоманка, набряк слизової оболонки ротоглотки, наліт на мигдалинах сірого кольору, осиплість голосу, набряк шиї, збільшення шийних, підщелепних лімфатичних вузлів. Дифтерійний токсин також може потрапити у кров. Практично всі органи чутливі до дії токсину, але найбільш вразливими є серце, нирки, наднирники, нервова система. 
Єдиний спосіб захиститися від дифтерії і попередити розвиток небезпечних ускладнень – вакцинація дітей, згідно з календарем профілактичних щеплень, і ревакцинація дорослих (кожні 10 років).
Вакцинація, як і перенесене захворювання, вже через 1-1,5 років не гарантує захист від інфікування та захворювання, але захворювання у правильно щеплених буде протікати набагато легше, ніж у тих, хто не має щеплень. Тому так важливо вчасно проводити як вакцинацію, так і ревакцинацію. Для попередження розповсюдження захворювання потрібне раннє виявлення хворого, його ізоляція та лікування, а також виявлення та санація бактеріоносіїв.
Метою щеплення є створення антитоксичного імунітету проти дифтерії (правця), наявність якого практично ліквідує небезпеку розвитку важких форм дифтерії та веде до зниження захворюваності.
Щеплення проводяться у кабінетах щеплень медичних закладів (безкоштовно). На теперішній час в медичних закладах Солом’янського району наявна достатня кількість доз вакцин проти дифтерії (АКДП, АДП, АДП -М). Лише вакцинація рятує від дифтерії.

пʼятниця, 1 листопада 2019 р.

Україна: події, факти, коментарі №21, 2019

Вийшов черговий випуск інформаційно-аналітичного журналу Україна: події, факти, коментарі №21, 2019. У випуску:
КОРОТКО ПРО ГОЛОВНЕ
  • З виступу Президента України В. Зеленського на форумі RE:THINK. Invest in Ukraine
АНАЛІТИКА 
Політичні акценти 
  • Дем’яненко, М. Президент України в Японії: подробиці робочого візиту 
  • Ворошилов, О. Перші 50 днів роботи Верховної Ради України IX скликання
  • Потіха, А. Нові пропозиції щодо «формули Штайнмаєра»
  • Тарасенко, Н. Політичні аспекти судової реформи Президента України В. Зеленського очима експертів 
  • Закіров, М. Внутрішньо переміщені особи: п’ять років втрат, поневірянь і надій 
  • Рудь, І. Політичний контекст бюджетного процесу: голосування за бюджет‐2020 у першому читанні 
  • Якименко, Ю. Проблемы получения Украиной зарубежной военной помощи в оценках СМИ 
  • Горова, С. Теплу взимку – бути! 
  • Аулін, О. Джерело миру по‐турецьки
Економічний ракурс 
  • Кулицький, С. Вугільна промисловість України: стан і проблеми розвитку в контексті національної безпеки 
  • Рябоконь, А. Очередной раунд трехсторонних переговоров по газу в Брюсселе освещает политическую плоскость  
НАУКА – СУСПІЛЬСТВУ 
Основні напрями діяльності НАН України 
  • 23 жовтня 2019 р. відбулося чергове засідання Президії НАН України під головуванням президента Національної академії наук України, академіка Б. Патона.
  • 25 вересня 2019 р. у Київському будинку вчених НАН України відбулося перше засідання дискусійного клубу «Елітарна світлиця» з циклу «Наука України: зупинити деградацію».
  • 8 жовтня 2019 р. у Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського у рамках Міжнародної наукової конференції «Бібліотека. Наука. Комунікація: актуальні тенденції у цифрову епоху» відбулося засідання секції академічних бібліотек «90-річчя Інформаційно- бібліотечної ради НАН України». 
  • 24–26 вересня 2019 р. відбулася Київська Боголюбовська конференція «Проблеми теоретичної та математичної фізики», присвячена 110-річчю від дня народження видатного фізика-теоретика та математика академіка М. М. Боголюбова (21.08.1909 – 13.02.1992). 
  • 10–11 жовтня 2019 р. в Інституті українознавства ім. І. Крип’я- кевича НАН України відбулася Міжнародна наукова конференція «Діалектний часопростір. Світлої пам’яті Наталі Хобзей». 
  • 3–4 жовтня 2019 р. у Запоріжжі на базі Національного університету «Запорізька політехніка» відбулася конференція, ініціаторами й організаторами якої стали Міністерство освіти і науки України, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, Департамент культури, туризму, національностей Запорізької облдержадміністрації, Національний університет «Запорізька політехніка», Запорізький обласний краєзнавчий музей.
  • 10 жовтня 2019 р. в Інституті історії України НАН України відбулося засідання круглого столу, присвячене 100-річчю української історикині та громадської діячки, «людини повної посвяти науці» О. М. Апанович (1919–2000).
  • 8–10 жовтня 2019 р. в АТ «Турбоатом» та Інституті проблем машинобудування імені А. М. Підгорного (ІПМаш) НАН України (м. Харків) відбулася ХVII Міжнародна науково-технічна конференція «Удосконалювання енергоустановок методами математичного і фізичного моделювання» (УЕ-2019). 
  • 15–16 жовтня 2019 р. в Інституті мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України відбулася Міжнародна наукова конференція «Микола Лукаш: спадщина, рецепція, пам’ять», присвячена 100-річчю з дня народження корифея української школи художнього перекладу, поліглота й науковця.
Сучасні дослідження та розробки академічної науки 
  • Цьогоріч виповнилося 590 років від часу проведення Луцького з’їзду монархів (січень 1429 р.). 
  • 17 жовтня 2019 р. завідуюча відділом дослідження рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України, кандидат економічних наук Л. Черенько в ефірі «Радіо Культура» пояснила чи дійсно Україна подолала зубожіння.
  • На сторінках міжнародного громадсько-політичного тижневика «Дзеркало тижня» (випуск № 39, 19–25 жовтня 2019 р.) вийшла друком стаття під назвою «Гроші чи інтелект?»
  • На сторінках міжнародного громадсько-політичного тижневика «Дзеркало тижня» (випуск № 39, 19–25 жовтня 2019 р.) вийшла друком стаття завідувача відділу Інституту економіки промисловості НАН України, кандидата економічних наук І. Підоричевої та завідувача відділу Інституту економіки промисловості НАН Україн, доктора економічних наук В. Ляшенко, присвячена Стратегії розвитку сфери інноваційної діяльності на період до 2030 р. 
  • На сторінках міжнародного громадсько-політичного тижневика «Дзеркало тижня» (випуск № 39, 19–25 жовтня 2019 р.) вийшла друком стаття заступника директора Інституту економіки та прогнозування НАН України, члена-кореспондента НАН України С. Корабліна, присвячена озвученій меті з прискорення вітчизняної економіки до 5–7 % на рік. 
  • Які завдання стоять перед пробним переписом населення? Що вдасться дізнатися завдяки всеукраїнському перепису, запланованому на 2020 рік? Чи можливо зменшити обсяги трудової міграції з України і повернути додому бодай частину наших емігрантів? Про це й інше в ефірі програми «#політикаUA» парламентського телеканалу «Рада» розповіла академік-секретар відділення економіки НАН України, директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України академік Е. Лібанова.
Наукові видання НАН України 
  • Вийшов друком науково-популярний журнал «Світогляд» (№ 4, за липень–серпень 2019 р.), який видають Національна академія наук України та Головна астрономічна обсерваторія НАН України.
Міжнародне співробітництво в галузі науки і освіти 
  • 17–18 жовтня 2019 р. в приміщенні конференц-залу Інституту фізики НАН України відбулася зустріч між представниками компанії LG Electronics (Республіка Корея) та українськими науковцями.
  • 5 жовтня 2019 р. в супроводі першого секретаря Посольства Республіки Казахстан в Україні Г. Турсинбаєвої до Інституту археології (ІА) НАН України завітав відомий меценат із Казахстану, президент благодійного фонду «Тлеп» С. Іскаков.
  • 11–12 жовтня 2019 р. в м. Софія (Болгарія) відбулися урочисті заходи з нагоди 150-річчя від дня заснування Болгарської академії наук. В урочистостях взяли участь віцепрезидент НАН України, академік С. Пирожков та керівник відділу міжнародних зв’язків НАН України А. Мирончук, а також делегація Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна на чолі з ректором – академіком НАН України В. Бакіровим.
Перспективні напрями розвитку української науки 
  • 9 жовтня 2019 р. в Інституті технічної теплофізики НАН України відбулась демонстрація інноваційних енергоефективних технологій та обладнання.
Здобутки української археології 
  • Улітку 2019 р. Південна Середньовічна експедиція Інституту археології НАН України під керівництвом старшого наукового співробітника відділу археології Криму та Північно-Західного Причорномор’я цього інституту, професора кафедри загальної історії Уманського державного педагогічного університету ім. П. Тичини, доктора історичних наук С. Біляєвої продовжили досліджувати надзвичайно важливу пам’ятку історії та культури Литви й України – фортецю Тягин у Бериславському районі Херсонської області.
ДО УВАГИ ДЕРЖСЛУЖБОВЦЯ 
  • Блиндарук, С., Головащук, А., Колесніченко, А., Штих, П, Шумілова, А. Коцюбинський Михайло Михайлович (05.09.1864, Вінниця – 12.04.1913, Чернігів) До 155‐річчя з дня народження (видання відділу науково‐бібліографічної інформації) (Початок, закінчення див. №22)

середа, 30 жовтня 2019 р.

Сприяння діджиталізації на локальному рівні

З 5 по 20 жовтня 2019 року привав Тиждень кодування ЄС. Впродовж Тижні в рамках ініціативи Meet and Code в Україні відбувалися семінари, лекції, тренінги, воркшопи, хакатони, конкурси, покликані ознайомити дітей і молодь із новітніми технологіями. 
Під час заходів діти і молодь долучися до вирішення різноманітних потреб громади: створювали сайти для осіб із порушенням колірного зору, вивчали, як вторсировину можна використовуватися для 3D друку, опановували робототехніку, здійснювали супутниковий аналіз екологічної ситуації та відкривали для себе по-новому світ технологій.
Ознайомитися з повним переліком підтриманих подій в Україні можна за посиланням.
Ініціатива Meet and Code реалізується в Україні вже втретє. 
У 2019 році вже вдруге найкращі події отримають нагороди Meet and Code. Цього року буде відзначено найкращі ідеї в чотирьох категоріях, пов’язаних із Цілями сталого розвитку (ЦСР):
  • Girls do IT! (Дівчата програмують)
  • Diversity (Різноманіття)
  • Code for the Planet (Кодинг для планети)
  • Сommunity (Громада)
Минулого року організація з України БФ «Ветеран» перемогла в категорії «Різноманіття» за рішенням журі та отримала грошовий приз у розмірі 2500 євро.

Джерело: TechSoup Україна
Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...