понеділок, 31 січня 2022 р.

Україна у відгуках зарубіжної преси №24, 2021

Вийшов черговий випуск інформаційно-аналітичного бюлетеню Україна у відгуках зарубіжної преси №24 (154), 2021 (огляд матеріалів ЗМІ за 16-31 грудня 2021 р.). У випуску:

ПЕРЕДМОВА
Засоби масової інформації сьогодні є одним з найважливіших і найвпливовіших інститутів суспільства, яким належить провідна роль у процесах формування і зміни громадської думки. Образ держави в очах світової спільноти також безпосередньо формується під впливом авторитетних ЗМІ і це треба враховувати, оскільки в сучасних умовах зовнішньополітичний імідж держави відіграє колосальну роль, впливаючи на конкурентоспроможність, політичну вагу на міжнародній арені, а також є запорукою успішного протистояння інформаційним атакам та маніпулюванню громадською думкою. Щодо іміджу України у світовому вимірі, то в свідомості спільноти він закріплюється в національних цінностях та історичних сенсах, в чому непересічну роль відіграють зарубіжні медіа. Аналіз матеріалів іноземних медіа про події в Україні надає можливість скласти об’єктивну картину про те, як наша держава сприймається зарубіжними ЗМІ і відповідно, який імідж в світі у неї формується. Це не тільки питання престижу і конкуренції за симпатії потенційних туристів та інвесторів. Для України позитивний імідж є важливим елементом в інформаційній війні, яку веде проти нашої країни Росія.
ЗАРУБІЖНА ПРЕСА ПРО ПОДІЇ В УКРАЇНІ за 16-31 ГРУДНЯ 2021 РОКУ (аналітичний огляд)
Найбільшу активність у висвітленні внутрішнього та зовнішнього становища України за період дослідження з 16 до 31 грудня 2021 року проявляли зарубіжні ЗМІ США (13 % від загальної кількості відібраних публікацій), Туреччини (12 %), Болгарії (9 %), Угорщини та Литви (по 8 %). Помітну увагу подіям у нашій країні приділяли міжнародні оглядачі Німеччини та Великої Британії (по 6 %)
ІНФОГРАФІКА
  • Активність преси у висвітленні подій в Україні
  • Розбудова Української держави очима зарубіжних ЗМІ
  • Імідж України у міжнародній сфері
  • Тональність публікацій про Україну
ІНФОРМАЦІЙНО-БІБЛІОГРАФІЧНІ МАТЕРІАЛИ
Внутрішня політика
  • Боротьба з корупцією та злочинністю
  • Голодомор 1932-1933 рр.
  • Донбас
  • Економіка
  • Історія
  • Кабінет Міністрів
  • Національна безпека
  • Охорона здоров'я
  • Політична еліта
  • Реформа
  • Сільське господарство
  • Спорт
  • Суспільство
  • Управління та кадри
Міжнародна політика
  • Війна на Донбасі
  • Економічна війна та санкції
  • Європейський Союз
  • Міжнародна військова співпраця
  • Міжнародне співробітництво
  • НАТО
  • Прикордонний режим
  • Проблеми газогонів
  • Трудова міграція
  • Українсько-американські відносини
  • Українсько-ізраїльські відносини
  • Українсько-іранські відносини
  • Українсько-латвійські відносини
  • Українсько-литовські відносини
  • Українсько-російські відносини
  • Українсько-турецькі відносини
  • Українсько-угорські відносини

неділя, 30 січня 2022 р.

Інститут президентства в зарубіжних ЗМІ №12, 2021

Вийшов черговий випуск інформаційно-реферативного бюлетеню Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського Інститут президентства в зарубіжних ЗМІ №12, 2021 
У цьому випуску розкрито окремі аспекти функціонування інституту президентів у дзеркалі їх відображення впливовими світовими медіа за період з 1 по 31 грудня. Зарубіжні інтернет-джерела в грудні 2021 року висвітлювали діяльність президентів світу в усіх сферах їх діяльності. Особливу увагу зарубіжні ЗМІ приділяли міжнародній політиці президентів світу в країнах на Європейському континенті та Азії, а також внутрішньополітичній діяльності президентів, найбільше – у галузі охорони здоров’я. Випуск містить 250 анотованих рефератів публікацій ЗМІ таких країн як США, Великобританія, Німеччина, Франція, Бельгія, Китай, Іспанія та Польща, опублікованих відповідно англійською, німецькою, французькою, іспанською та польською мовами. Серед жанрових різновидів матеріалів у бюлетені представлені авторські статті, інтерв’ю, тематичні огляди, прогностичні та аналітичні коментарі, актуальні інформаційні повідомлення тощо.
ВНУТРІШНЯ ПОЛІТИКА ПРЕЗИДЕНТІВ
  • Акції протесту: Сербія, Туніс
  • Боротьба з корупцією та злочинністю: Мексика
  • Екологічна політика: Сербія
  • Економічна і фінансова політика: Алжир, ДР Конго, Зімбабве, Казахстан, Кенія, Ліван, Малаві, Туреччина, Україна
  • Законодавчі засади інституту президентства: Венесуела
  • Засоби масової інформації: Польща, Туреччина, Україна
  • Збройні повстання і перевороти: Мадагаскар, Україна
  • Імпічмент президента: Перу
  • Надзвичайні ситуації: США
  • Національна безпека: Еквадор, Туреччина, Україна
  • Охорона здоров'я: Бразилія, Зімбабве, Індонезія, Південно-Африканська Республіка, Португалія, Росія, США, Україна, Франція
  • Парламентські вибори: Сомалі
  • Політична боротьба: Білорусь, Боснія і Герцеговина, США, Туніс
  • Президент і виконавча влада: Болгарія, Буркіна-Фасо, Україна, Чехія
  • Президент і законодавча влада: Гондурас, Португалія, Туніс, Узбекистан, Україна
  • Президент і судова влада: Бразилія, Україна
  • Президентські вибори: Гамбія, Гондурас, Італія, Кенія, Лівія, Філіппіни, Франція, Чилі
МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА ПРЕЗИДЕНТІВ
  • Азія: Ізраїль, Іран, Китай, Росія, США, Франція
  • Африка: ДР Конго, Єгипет, Нігерія, Південно-Африканська Республіка, Сенегал, Туреччина, Уганда 
  • Економічна війна та санкції: Білорусь, США
  • Європа: Білорусь, Італія, Китай, Польща, Росія, Сербія, США, Україна, Франція
  • Європейський Союз: США, Україна, Франція
  • Міжнародна співпраця: Іран, Сербія, США
  • Міжнародне економічне співробітництво: Білорусь
  • НАТО: Росія
  • Південна Америка: Венесуела, Еквадор
ІМІДЖ ПРЕЗИДЕНТІВ
  • Аргентина
  • Греція
  • Грузія
  • М'янма
  • Панама
  • Південна Корея
  • Південно-Африканська Республіка
  • Румунія
  • Сальвадор
  • США
  • Туніс
  • Уганда
  • Україна
  • Чорногорія

Інститут президентства в зарубіжних ЗМІ №12, 2021      

субота, 29 січня 2022 р.

Україна у відгуках зарубіжної преси №23, 2021

Вийшов черговий випуск інформаційно-аналітичного бюлетеню Україна у відгуках зарубіжної преси №23 (153), 2021 (огляд матеріалів ЗМІ за 1-16 грудня 2021 р.). У випуску:

ПЕРЕДМОВА
Засоби масової інформації сьогодні є одним з найважливіших і найвпливовіших інститутів суспільства, яким належить провідна роль у процесах формування і зміни громадської думки. Образ держави в очах світової спільноти також безпосередньо формується під впливом авторитетних ЗМІ і це треба враховувати, оскільки в сучасних умовах зовнішньополітичний імідж держави відіграє колосальну роль, впливаючи на конкурентоспроможність, політичну вагу на міжнародній арені, а також є запорукою успішного протистояння інформаційним атакам та маніпулюванню громадською думкою. Щодо іміджу України у світовому вимірі, то в свідомості спільноти він закріплюється в національних цінностях та історичних сенсах, в чому непересічну роль відіграють зарубіжні медіа. Аналіз матеріалів іноземних медіа про події в Україні надає можливість скласти об’єктивну картину про те, як наша держава сприймається зарубіжними ЗМІ і відповідно, який імідж в світі у неї формується. Це не тільки питання престижу і конкуренції за симпатії потенційних туристів та інвесторів. Для України позитивний імідж є важливим елементом в інформаційній війні, яку веде проти нашої країни Росія.
ЗАРУБІЖНА ПРЕСА ПРО ПОДІЇ В УКРАЇНІ за 1-16 ГРУДНЯ 2021 РОКУ (аналітичний огляд)
  • Активність преси у висвітленні подій в Україні
Найбільшу активність у представленні внутрішнього та зовнішнього становища України за період дослідження з 1 по 15 грудня 2021 року проявляли зарубіжні ЗМІ Туреччини (13 % від загальної кількості відібраних публікацій), США (12 %), Німеччини, Польщі, Литви та Болгарії (по 9 % відповідно)
  • Розбудова Української держави очима зарубіжних ЗМІ
Литовські оглядачі виявили неабиякий інтерес до подій в Україні, про що свідчить 8,43 % інформації від усіх відібраних публікацій та проаналізованих у нашому огляді. Крім означених вище проблем, якими опікувалися оглядачі «Lietuvos rytas», слід виокремити повідомлення щодо зустрічі міністрів закордонних справ НАТО в Ризі, де обговорювалася мобілізація російських військ поблизу України, під час якої глава дипломатії країни Ґ. Ландсбергіс закликав до посилення підтримки партнерів по НАТО через тиск Росії. На шпальтах «Lietuvos rytas» оглядачі коментують заяву білоруського лідера О. Лукашенка про те, що анексований Росією Крим «де-факто є частиною Росії», в зв’язку з якою Україна розглядає Білорусь як потенційне джерело загрози. Литовські медіа опікуються проблемами України і в контексті її внутрішньополітичного життя, зокрема коментуючи заяву Президента України В. Зеленського про те, що 1 грудня 2021 р. в країні може відбутися державний переворот за підтримки Р. Ахметова та мітинг «Захисти Україну – зупини переворот», який пройшов у центрі Києва на Майдані Незалежності, де зібралося понад 2 тис. людей.
  • Імідж України у міжнародній сфері
Упродовж аналізованого періоду, діяльності України на міжнародній арені присвячені 92 % від усіх публікацій, в яких висвітлювалася така тематика, як українсько-російські відносини (63 %), НАТО (10 %), проблеми газогонів (7 %), українсько-американські стосунки (4 %), Європейський Союз та економічна війна і санкції (по 3%), українсько-турецькі відносини та міжнародна співпраця (по 2 %)
  • Тональність публікацій про Україну

Упродовж аналізованого періоду більшість зарубіжних оглядачів у висвітленні загальноукраїнської проблематики займали нейтральну позицію (93,67 %). 5,72 % повідомлень мали виражене позитивне спрямування, а 0,61 % – негативне
  • Висновки
Підсумовуючи результати огляду зарубіжної преси щодо подій в України в період з 1 по 15 грудня 2021 року, варто відзначити, що більшість зарубіжних ЗМІ все ж нейтрально висвітлює події в Україні та міжнародну політику нашої держави, оперативно коментуючи найбільш актуальну та популярну інформацію. Серед головних позитивних здобутків досліджуваного періоду – реакція впливових світових лідерів США, Європи та країн-членів Європейського Союзу і НАТО на російську агресію проти Української держави, яка базується на підтримці державного суверенітету і територіальної цілісності України.
ІНФОГРАФІКА
  • Активність преси у висвітленні подій в Україні
  • Розбудова Української держави очима зарубіжних ЗМІ
  • Імідж України у міжнародній сфері
  • Тональність публікацій про Україну
ІНФОРМАЦІЙНО-БІБЛІОГРАФІЧНІ МАТЕРІАЛИ
Внутрішня політика
  • Акції протесту
  • Верховна Рада України
  • Державні свята
  • Донбас
  • Економіка
  • Засоби масової інформації
  • Крим
  • Національна безпека
  • Охорона здоров'я
  • Політв'язні, полонені та заручники
  • Політична боротьба
  • Послання Президента України до ВР
  • Проблеми екології
  • Реформа
  • Робота правоохоронних органів
  • Спорт
  • Суспільство
  • Фінансова політика
Міжнародна політика
  • Війна на Донбасі
  • Економічна війна та санкції
  • Європейський Союз
  • Міжнародна військова співпраця
  • Міжнародне співробітництво
  • Міжнародні культурні зв'язки
  • Міжнародні фінансові інститути
  • НАТО
  • Прикордонний режим
  • Проблеми газогонів
  • Українсько-американські відносини
  • Українсько-білоруські відносини
  • Українсько-канадські відносини
  • Українсько-латвійські відносини
  • Українсько-польські відносини
  • Українсько-російські відносини

пʼятниця, 28 січня 2022 р.

«Електронний кабінет особи з інвалідністю»

Солом’янська районна в місті Києві державна адміністрація доводить до відома, що Порядком забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані технічні та інші засоби реабілітації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.2012 № 321 (зі змінами), запроваджено ведення електронного документообігу в Централізованому банку даних з проблем інвалідності, у тому числі сервіс «Електронний кабінет особи з інвалідністю».

Відтепер особа з інвалідністю може не виходячи з дому подати документи необхідні для взяття на облік та забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації (далі – ТЗР) через електронний кабінет особи з інвалідністю.

Сервіс «Електронний кабінет особи з інвалідністю» забезпечує:
  • доступ громадян до електронного кабінету за кваліфікованим електронним підписом (далі – КЕП);
  • можливість подачі заяви про потребу в забезпеченні ТЗР та пакету документів шляхом заповнення стандартизованих форм, прикріплення сканованих копій документів та підписання заяв КЕП – особам, зареєстрованим в ЦБІ;
  • можливість подачі заявки на первинну реєстрацію в ЦБІ із заповненням стандартної форми реєстрації, прикріплення сканованих копій необхідних документів та підписання документів КЕП – особам, які відсутні в ЦБІ;
  • можливість надсилання особам з інвалідністю в електронний кабінет повідомлень про результат розгляду заяви про забезпечення ТЗР та пакету документів;
  • можливість надсилання інформаційних повідомлень з ЦБІ на електронну скриньку при виникненні подій, про які необхідно повідомити особу з інвалідністю.
Доступ до електронного кабінету можливий за посиланням https://ek-cbi.msp.gov.ua, або на офіційному веб сайті Мінсоцполітики щляхом переходу за посиланням «Електронний кабінет особи з інвалідністю» у розділі «Е-Сервіс».

Додатково зазначаємо, що з порядком дій щодо забезпечення осіб з інвалідністю ТЗР можна ознайомитися на офіційному веб сайті Мінсоцполітики у розділі «Інвалідність» підрозділі «Забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації», де розміщено інформаційні матеріали щодо реалізації механізму забезпечення ТЗР.

четвер, 27 січня 2022 р.

Інститут президентства в зарубіжних ЗМІ №11, 2021

Вийшов черговий випуск інформаційно-реферативного бюлетеню Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського Інститут президентства в зарубіжних ЗМІ №11, 2021 
У цьому випуску розкрито окремі аспекти функціонування інституту президентів у дзеркалі їх відображення впливовими світовими медіа за період з 1 по 30 листопада. Зарубіжні інтернет-джерела в листопаді 2021 року висвітлювали діяльність президентів світу в усіх сферах їх діяльності. Особливу увагу зарубіжні ЗМІ приділяли внутрішньополітичній діяльності президентів у галузі охорони здоров’я, а також міжнародній політиці президентів світу на Європейському континенті. Випуск містить 240 анотованих рефератів публікацій ЗМІ таких країн як США, Великобританія, Німеччина, Франція, Бельгія, Китай, Іспанія та Польща, опублікованих відповідно англійською, німецькою, французькою, іспанською та польською мовами. Серед жанрових різновидів матеріалів у бюлетені представлені авторські статті, інтерв’ю, тематичні огляди, прогностичні та аналітичні коментарі, актуальні інформаційні повідомлення тощо.
ВНУТРІШНЯ ПОЛІТИКА ПРЕЗИДЕНТІВ
  • Адміністрація президента: Польща
  • Акції протесту: Нікарагуа
  • Боротьба з корупцією та злочинністю: Колумбія
  • Екологічна політика: Бразилія, США, Україна
  • Економічна і фінансова політика: Єгипет, Індонезія, Казахстан, Малаві, Мексика, Португалія, Сальвадор, Сербія, США, Сьєрра-Леоне, Туреччина, Узбекистан, Україна, Франція
  • Законодавчі засади інституту президентства: Барбадос
  • Засоби масової інформації: США, Туреччина, Україна
  • Імпічмент президента: Перу, Чилі
  • Інавгурація президента: Кабо-Верде, Узбекистан, Фіджі
  • Міграційна політика: Білорусь, США, Україна
  • Місцеві вибори: Алжир, США
  • Національна безпека: Еквадор, Ліван, США, Уганда, Україна
  • Національна політика: США
  • Охорона здоров'я: Мексика, Південно-Африканська Республіка, Португалія, Росія, США, Україна, Франція
  • Парламентські вибори: Киргизстан, Португалія
  • Президент і виконавча влада: Єгипет, Мозамбік, Румунія, Україна, Чехія
  • Президент і законодавча влада: Болгарія, Перу, Португалія, США, Туніс
  • Президент і судова влада: Польща, Туреччина, Україна
  • Президентські вибори: Болгарія, Гамбія, Гондурас, Лівія, Нікарагуа, США, Філіппіни, Чилі
  • Соціальна політика: Білорусь, Португалія, Україна, Франція
МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА ПРЕЗИДЕНТІВ
  • Азія: Ізраїль, Іран, Ліван, США, Тайвань, Туреччина, Філіппіни
  • Африка: Алжир, Єгипет, Замбія, Намібія, Південно-Африканська Республіка, Сенегал, США, Уганда, Україна
  • Європа: Білорусь, Болгарія, Італія, Литва, Молдова, Польща, Росія, США, Туреччина, Україна, Франція
  • Європейський Союз: Білорусь, Венесуела, Естонія, США, Тайвань, Франція
  • Міжнародна співпраця: Кенія, Китай, Франція
  • Міжнародне економічне співробітництво: США, Франція
  • НАТО: Литва, Польща, Росія
  • Південна Америка: Нікарагуа, Чилі
  • Північна Америка: Мексика, США, Франція
  • Світова безпека: США
  • Співробітництво в галузі культури: Франція
ІМІДЖ ПРЕЗИДЕНТІВ
  • Болгарія
  • Бразилія
  • Гаїті
  • Грузія
  • Еквадор
  • Казахстан
  • Мексика
  • Нікарагуа
  • Південно-Африканська Республіка
  • Польща
  • Росія
  • США
  • Україна
  • Франція
  • Чехія

Інститут президентства в зарубіжних ЗМІ №11, 2021      

середа, 26 січня 2022 р.

Україна: події, факти, коментарі №1, 2022

Вийшов черговий випуск інформаційно-аналітичного журналу Україна: події, факти, коментарі, №1 2022. У випуску:
КОРОТКО ПРО ГОЛОВНЕ
  • Зустріч Президента України В. Зеленського з міністром закордонних справ ФРН А. Бербок
  • Зустріч Президента України В. Зеленського з делегацією американських сенаторів
АНАЛІТИКА
Політичні акценти
  • Потіха, А. Головні підсумки політичних подій 2021 р. в Україні у висвітленні ЗМІ
  • Тарасенко, Н. «Дипломатичний марафон» перемовин Заходу та Росії: позиції сторін, підсумки та оцінки експертів
  • Аулін, О. Масові протести в Казахстані: оцінки закордонних експертів і висновки для України
  • Закіров, М. Візит Президента Азербайджанської Республіки І. Алієва в Україну в оцінках експертів
НАУКА - СУСПІЛЬСТВУ
  • Основні напрями діяльності НАН України
  • COVID-19 (2019-nCoV): поширення, заходи запобігання та лікування
  • Сучасні дослідження та розробки академічної науки
  • Наукові видання НАН України
  • Міжнародне співробітництво в галузі науки і освіти
  • Здобутки української археології
  • Питання екології та уникнення техногенних катастроф
  • Аерокосмічна і авіаційна галузі
  • Наука і влада
ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНИХ КОМУНІКАЦІЙ
  • Булахова, Г. Сучасні тенденції розвитку інтернет-представництва Бібліотеки Конгресу США

Громадська думка про правотворення №1, 2022

Вийшов черговий випуск Бюлетеню Національної юридичної бібліотеки (НЮБ) Національної бібліотеки імені В.І. Вернадського Громадська думка про правотворення №1, 2022. У випуску:

АКТУАЛЬНА ПОДІЯ
  • Президент України підписав низку законів
АНАЛІТИЧНИЙ РАКУРС
  • Беззуб, І. Боротьба з довгобудами по-українськи
  • Чернявська, Л. Верховна Рада України вдосконалила вимоги до якості навчальної літератури для шкіл
ЩОДЕННИК БЛОГЕРА
  • Блог на сайті «АgroPolit.com» Про автора: Наталія Білоусова, головний редактор сайту АgroРolit.com Рік доданої вартості у АПК – що уряду та парламенту слід зробити у 2022 році
  • Блог на сайті «АgroPolit.com» Про автора: Хворостяний Віталій, журналіст AgroPolit.com Двадцять аграрних законів ухвалила Верховна Рада у 2021 році
  • Блог на сайті: «Lb.ua» Про автора: Михайло Радуцький, голова Комітету ВР з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування 2022 рік: як зміниться сфера охорони здоров’я?
  • Блог на сайті: «Lb.ua» Про автора: Володимир Бочаров-Туз, аналітик ГО «Флора» Проблеми поводження з промисловими відходами урановидобувних об’єктів у Кіровоградській області
  • Блог на сайті: «Lb.ua» Про автора: Михайло Поживанов, політик, громадський діяч, депутат Верховної Ради чотирьох скликань Київська агломерація: проєкт на паузі
  • Блог на сайті «Судово-юридична газета» Про автора: Сергій Корінь, директор Територіального управління ДБР, розташованого у місті Києві, полковник Державного бюро розслідувань ДБР утвердилось як потужний правоохоронний орган: що може зробити його діяльність ще більш ефективною
  • Блог на сайті «Судово-юридична газета» Про автора: Ханова Раїса, кандидат юридичних наук, суддя Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді, секретар судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів; Барікова Анна, кандидат юридичних наук, науковий консультант відділу забезпечення роботи секретаря та суддів судової палати управління забезпечення роботи судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів секретаріату Касаційного адміністративного суду Ключові позиції податкової палати: 2021 рік
  • Блог на сайті «Судово-юридична газета» Про автора: Михайло Вайнагій, завідувач сектору Верховного Суду, к.ю.н. До питання про суд як одну із складових критичної інфраструктури України
  • Блог на сайті «Судово-юридична газета» Про автора: Наталія Алексашина, суддя Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області Тримати під вартою неможливо звільнити
  • Блог на сайті «Судово-юридична газета» Про автора: Владислав Цукуров, суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Правові аспекти лібералізації ринку землі в Україні
  • Блог на сайті «Цензор.НЕТ» Про автора: Олександр Чабаненко, директор Програми Право Українського інституту майбутнього, адвокат Рік тому створення НАБУ стало неконституційним
  • Блог на сайті «Цензор.НЕТ» Про автора: Павло Фролов, народний депутат України від фракції «Слуга народу» Необхідні кроки по зменшенню аварійності та смертності на дорогах України.
  • Блог на сайті «Освіта.ua» Про автора: Ігор Лікарчук, екскерівник Українського центру оцінювання якості освіти. І. Лікарчук: закон чи чергова декларація намірів?
  • Блог на сайті «Zaxid.net» Про автора: Наталія Піпа, народна депутатка України, фракція «Голос» За профільною школою майбутнє освіти
  • Блог на сайті «Обозреватель» Про автора: Георгій Біркадзе Рада вперше потужно підтримала українського виробника: як це відчують пересічні українці
  • Блог на сайті «Обозреватель» Про автора: Ірина Суслова «Продуктові картки» для українців: чи зрозуміють ситі голодних?

Громадська думка про правотворення №1, 2022 

вівторок, 25 січня 2022 р.

1 лютого стартує кампанія зі щеплення від поліомієліту дітей, які не були вакциновані вчасно

1 лютого в Україні розпочинається кампанія зі щеплення дітей від поліомієліту. Її перший етап охопить дітей віком від 6 місяців до 6 років, які пропустили вакцинацію за Національним календарем, і триватиме три тижні.

Поліомієліт ‒ захворювання, яке може спричинити невиліковний параліч. Особливо вразливі до нього діти до 6 років. Через низький рівень охоплення щепленнями поліо повернувся в Україну. Це ставить під загрозу кожну невакциновану або не повністю вакциновану дитину. Перший етап реагування на спалах поліомієліту триватиме три тижні. Щоби задовольнити загальну потребу, а також забезпечити проведення цього етапу, держава додатково закупила 400 тисяч доз якісної вакцини.

Наприкінці грудня Міністерством охорони здоров’я України був ухвалений План реагування на спалах поліо в Україні, який передбачає 2 етапи:

Етап 1. Кампанія щеплення вакциною ІПВ дітей віком від 6 місяців до 6 років, які не отримали необхідної кількості доз, відповідно до Національного календаря щеплень. Даний етап починається 1 лютого і триватиме три тижні. Це необхідно для захисту невакцинованих дітей від інфікування. У межах цього етапу щеплення мають отримати майже 140 тисяч дітей.

Етап 2. У межах якого щеплюватимуть вакциною ОПВ усіх дітей віком до 6 років, навіть якщо вони мають усі необхідні щеплення відповідно до Національного календаря. Це необхідно для захисту дітей від інфікування та зупинення циркуляції вірусу. Упродовж цього етапу планується охопити до 550 тисяч дітей. Дати проведення будуть оголошені заздалегідь.

Отримати щеплення можна безоплатно у вашого сімейного лікаря чи в найближчій амбулаторії.
Поліомієліт може загрожувати великій кількості нещеплених або не повністю щеплених дітей невиліковним паралічем (зазвичай ніг) і навіть смертю протягом кількох годин. 5–10% тих, кого паралізувало внаслідок поліомієліту, помирають через те, що параліч уразив саме дихальні м’язи. 1 з 200 інфікованих вірусом поліомієліту отримує параліч на все життя.

«Зустріч із вірусом не завжди супроводжується паралічем. Але ми не можемо сказати, яка дитина буде тою, чия зустріч із вірусом завершиться паралічем на все життя. Проте ми можемо сказати, що вакцина ІПВ (яка містить інактивовані штами вірусу усіх трьох типів: типи 1, тип 2, тип 3) забезпечує індивідуальний захист від таких наслідків, як параліч. Це інформація для тих батьків, хто сумнівається, чи захищати дитину. Так, дитину захищати потрібно. І для цього в Україні є всі можливості», — підкреслив Федір Лапій, дитячий лікар-імунолог, голова Національної технічної групи експертів з питань імунопрофілактики.

Відповідно до Національного календаря, дітей щеплюють від поліо 6 разів:
  • у 2 та 4 місяці від народження — інактивованою поліомієлітною вакциною (ІПВ) (ін’єкції);
  • у 6 та 18 місяців, а також у 6 та 14 років — оральною поліомієлітною вакциною (ОПВ) (краплі).
Шести доз вакцини достатньо, щоби сформувався імунітет до поліомієліту на все життя.
Обидві вакцини, ІПВ і ОПВ, формують імунітет до поліомієліту. ІПВ запобігає розвитку клінічних проявів інфекції у разі потрапляння поліовірусу до центральної нервової системи, таким чином захищаючи від паралічу. ОПВ формує імунітет в кишківнику й у такий спосіб захищає від зараження і запобігає передачі вірусу.

Станом на 1 грудня 2021 року рівень охоплення щепленнями від поліомієліту дітей до року в Україні становив 73,3%.

понеділок, 24 січня 2022 р.

Україна у відгуках зарубіжної преси №22, 2021

Вийшов черговий випуск інформаційно-аналітичного бюлетеню Україна у відгуках зарубіжної преси №22 (152), 2021 (огляд матеріалів ЗМІ за 16-30 листопада 2021 р.). У випуску:

ПЕРЕДМОВА
Засоби масової інформації сьогодні є одним з найважливіших і найвпливовіших інститутів суспільства, яким належить провідна роль у процесах формування і зміни громадської думки. Образ держави в очах світової спільноти також безпосередньо формується під впливом авторитетних ЗМІ і це треба враховувати, оскільки в сучасних умовах зовнішньополітичний імідж держави відіграє колосальну роль, впливаючи на конкурентоспроможність, політичну вагу на міжнародній арені, а також є запорукою успішного протистояння інформаційним атакам та маніпулюванню громадською думкою. Щодо іміджу України у світовому вимірі, то в свідомості спільноти він закріплюється в національних цінностях та історичних сенсах, в чому непересічну роль відіграють зарубіжні медіа. Аналіз матеріалів іноземних медіа про події в Україні надає можливість скласти об’єктивну картину про те, як наша держава сприймається зарубіжними ЗМІ і відповідно, який імідж в світі у неї формується. Це не тільки питання престижу і конкуренції за симпатії потенційних туристів та інвесторів. Для України позитивний імідж є важливим елементом в інформаційній війні, яку веде проти нашої країни Росія.
ЗАРУБІЖНА ПРЕСА ПРО ПОДІЇ В УКРАЇНІ за 16-30 ЛИСТОПАДА 2021 РОКУ (аналітичний огляд)
Найбільшу активність у висвітленні внутрішнього та зовнішнього становища України за період дослідження з 16 до 30 листопада 2021 року проявляли зарубіжні ЗМІ США (12 % від загальної кількості відібраних публікацій), Болгарії та Туреччини (по 11 %), Польщі та Литви (по 9 %). Помітну увагу подіям у нашій країні приділяли міжнародні оглядачі Німеччини (8 %), Угорщини та Латвії (по 6 %)
ІНФОГРАФІКА
  • Активність преси у висвітленні подій в Україні
  • Розбудова Української держави очима зарубіжних ЗМІ
  • Імідж України у міжнародній сфері
  • Тональність публікацій про Україну
ІНФОРМАЦІЙНО-БІБЛІОГРАФІЧНІ МАТЕРІАЛИ
Внутрішня політика
  • Акції протесту
  • Боротьба з корупцією та злочинністю
  • Голодомор 1932-1933 рр.
  • Державні свята
  • Донбас
  • Економіка
  • Засоби масової інформації
  • Кібертероризм
  • Крим
  • Національна безпека
  • Охорона здоров'я
  • Політв'язні, полонені та заручники
  • Політична еліта
  • Проблеми екології
  • Робота правоохоронних органів
  • Суспільство
  • Туризм
  • Управління та кадри
  • Фінансова політика
Міжнародна політика
  • Економічна війна та санкції
  • Європейський Союз
  • Міжнародна військова співпраця
  • Міжнародне співробітництво
  • Міжнародні культурні зв'язки
  • НАТО
  • Прикордонний режим
  • Проблеми газогонів
  • Українсько-американські відносини
  • Українсько-білоруські відносини
  • Українсько-болгарські відносини
  • Українсько-естонські відносини
  • Українсько-ізраїльські відносини
  • Українсько-іранські відносини
  • Українсько-польські відносини
  • Українсько-російські відносини
  • Українсько-турецькі відносини

субота, 22 січня 2022 р.

Україна у відгуках зарубіжної преси №21, 2021

Вийшов черговий випуск інформаційно-аналітичного бюлетеню Україна у відгуках зарубіжної преси №21 (151), 2021 (огляд матеріалів ЗМІ за 1-15 листопада 2021 р.). У випуску:

ЗАРУБІЖНА ПРЕСА ПРО ПОДІЇ В УКРАЇНІ за 1-15 ЛИСТОПАДА 2021 РОКУ (аналітичний огляд)
  • Активність преси у висвітленні подій в Україні
Найбільшу активність у представленні внутрішнього та зовнішнього становища України за період дослідження з 1 по 15 листопада 2021 року проявляли оглядачі преси Польщі (12 % від загальної кількості відібраних публікацій), США (11 %), Литви, Туреччини (по 10 %) та Болгарії (9 %) (див. діаграми 1, 2).
  • Розбудова Української держави очима зарубіжних ЗМІ
Зарубіжні онлайн-видання менш активно, порівняно з міжнародною політикою, відслідковували та аналізували події, що відбуваються всередині України (37 % від загальної кількості відібраних публікацій). Найбільше іноземні оглядачі опікувалися питаннями охорони здоров’я (42 % публікацій про внутрішньополітичні події в Україні), цікавились журналісти світових медіа також проблемами енергетики, окупованих районів Донбасу та спорту (по 7 %)
  • Імідж України у міжнародній сфері
Більшість зарубіжних публікацій, що розкривають питання діяльності України на міжнародній арені (63 % від усіх відібраних в ході моніторингу публікацій) за період аналізу були присвячені відносинам між Україною та її агресивним сусідом Росією (47 % публікацій про зовнішню політику України) та проблемам нашої країни, пов’язаним з подіями у Білорусі і добудовою росіянами газопроводу «Північний потік-2» (по 10 %). Всі інші теми набрали значно менші долі уваги іноземних журналістів
  • Тональність публікацій про Україну
Протягом досліджуваного періоду переважна більшість публікацій закордонних ЗМІ щодо загальноукраїнської проблематики мали нейтральне забарвлення (91 %). Незначну частку становили повідомлення з позитивним контекстом (5 %) і 4 % матеріалів мали негативну модальність
ІНФОРМАЦІЙНО-БІБЛІОГРАФІЧНІ МАТЕРІАЛИ
Внутрішня політика
  • Боротьба з корупцією та злочинністю
  • Економіка
  • Засоби масової інформації
  • Крим
  • Культура, освіта, наука
  • Національна безпека
  • Новини зі стану сепаратистів
  • Охорона здоров'я
  • Проблеми газопостачання
  • Проблеми екології
  • Проблеми енергетики
  • Проблеми ЧАЕС
  • Соціальна політика
  • Спорт
  • Суспільство
  • Управління та кадри
  • Фінансова політика
Міжнародна політика
  • Війна на Донбасі
  • Європейський Союз
  • Кібертероризм
  • Міжнародна військова співпраця
  • Міжнародне співробітництво
  • Міжнародні культурні зв'язки
  • Міжнародні фінансові інститути
  • НАТО
  • ООН
  • Прикордонний режим
  • Проблеми газогонів
  • Трудова міграція
  • Українсько-американські відносини
  • Українсько-білоруські відносини
  • Українсько-грузинські відносини
  • Українсько-литовські відносини
  • Українсько-російські відносини
  • Українсько-турецькі відносини
  • Українсько-угорські відносини
  • Українсько-чеські відносини

пʼятниця, 21 січня 2022 р.

Інститут президентства в зарубіжних ЗМІ №10, 2021

Вийшов черговий випуск інформаційно-реферативного бюлетеню Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського Інститут президентства в зарубіжних ЗМІ №10, 2021 
У цьому випуску розкрито окремі аспекти функціонування інституту президентів у дзеркалі їх відображення впливовими світовими медіа за період з 1 по 31 жовтня. Зарубіжні інтернет-джерела в жовтні 2021 року висвітлювали діяльність президентів світу в усіх сферах їх діяльності. Особливу увагу зарубіжні ЗМІ приділяли внутрішньополітичній діяльності президентів у галузі охорони здоров’я, а також міжнародній політиці президентів світу в країнах Азії та на Європейському континенті.
Випуск містить 230 анотованих рефератів публікацій ЗМІ таких країн як США, Великобританія, Німеччина, Франція, Бельгія, Китай, Іспанія та Польща, опублікованих відповідно англійською, німецькою, французькою, іспанською та польською мовами. Серед жанрових різновидів матеріалів у бюлетені представлені авторські статті, інтерв’ю, тематичні огляди, прогностичні та аналітичні коментарі, актуальні інформаційні повідомлення тощо.
ВНУТРІШНЯ ПОЛІТИКА ПРЕЗИДЕНТІВ
  • Адміністрація президента: Польща, Україна
  • Акції протесту: Бразилія, Еквадор, Туніс, Чилі
  • Боротьба з корупцією та злочинністю: Бразилія, Колумбія, Україна
  • Дострокове припинення повноважень: Чехія
  • Екологічна політика: Бразилія
  • Економічна і фінансова політика: Ліван, Мексика, Нігерія, Північна Корея, Португалія, Росія, Сальвадор, США, Франція
  • Засоби масової інформації: Білорусь, Нігерія, Туніс, Україна, Філіппіни
  • Збройні повстання і перевороти: Чилі
  • Інавгурація президента: Гвінея, Естонія
  • Корупція: Еквадор
  • Культура, освіта, наука: США, Україна, Франція
  • Міграційна політика: США
  • Місцеві вибори: Грузія, Південно-Африканська Республіка
  • Надзвичайні ситуації: Польща
  • Національна безпека: Білорусь, Еквадор, Єгипет, Мозамбік, Північна Корея, Україна
  • Національна політика: Туніс, Туреччина
  • Охорона здоров'я: Білорусь, Болгарія, Бразилія, Іран, Італія, Кенія, Південно-Африканська Республіка, Росія, Румунія, США, Узбекистан, Україна
  • Парламентські вибори: Чехія
  • Політична боротьба: Ірак, Нікарагуа, Польща, Росія, Туніс, Україна, Філіппіни
  • Президент і виконавча влада: Єгипет, Киргизстан, Перу, Румунія, Туніс, Франція
  • Президент і законодавча влада: Бразилія, Зімбабве, Ліван, Перу, Португалія, Туреччина, Україна
  • Президентські вибори: Барбадос, Гондурас, Естонія, Кабо-Верде, Сомалі, Узбекистан, Фіджі, Філіппіни, Франція
МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА ПРЕЗИДЕНТІВ
  • Азія: Ізраїль, Індонезія, Іран, Киргизстан, Китай, Ліван, Південна Корея, Росія, Сирія, Тайвань, Туніс, Франція
  • Африка: Демократична Республіка Конго, Замбія, Зімбабве, Кенія, Франція
  • Європа: Грузія, Литва, Німеччина, Польща, Косово, Росія, Сербія, США, Туреччина, Україна, Фінляндія, Франція
  • Європейський Союз: Білорусь, Киргизстан, Молдова, Росія, США, Тайвань, Україна, Франція
  • Міжнародна співпраця: Росія
  • Міжнародне економічне співробітництво: Росія
  • ООН: Нігерія, Південна Корея
  • Південна Америка: Венесуела, Перу
  • Північна Америка: Коста-Рика, США, Україна
ІМІДЖ ПРЕЗИДЕНТІВ
  • Бразилія
  • Гаїті
  • Грузія
  • Іран
  • Ірландія
  • Латвія
  • Південна Корея
  • Румунія
  • Сирія
  • США
  • Тайвань
  • Туреччина
  • Україна
  • Франція
  • Чехія

Україна у відгуках зарубіжної преси №20, 2021

Вийшов черговий випуск інформаційно-аналітичного бюлетеню Україна у відгуках зарубіжної преси №20 (150), 2021 (огляд матеріалів ЗМІ за 16-31 жовтня 2021 р.). У випуску:

ЗАРУБІЖНА ПРЕСА ПРО ПОДІЇ В УКРАЇНІ за 16-31 ЖОВТНЯ 2021 РОКУ (аналітичний огляд)
Найбільшу активність у представленні внутрішнього та зовнішнього становища України за період дослідження з 16 до 31 жовтня 2021 року проявляли зарубіжні ЗМІ США та Болгарії (по 13 % від загальної кількості відібраних публікацій), Литви і Туреччини (по 10 %). Серед лідерів висвітлення подій у нашій країні також міжнародні оглядачі Польщі та Німеччини (по 8 %), Великої Британії та Угорщини (по 7 %)
ІНФОГРАФІКА
  • Активність країн у висвітленні України (ранжування за кількістю публікацій в ЗМІ країни за період 16–31 жовтня 2021 року)
  • Активність країн у висвітленні України (доля публікацій ЗМІ країни за період 16–31 жовтня 2021 року)
  • Активність видань світу у висвітленні України (ранжування за кількістю публікацій за період 16–31 жовтня 2021 року)
  • Активність видань світу у висвітленні України (доля публікацій за період 16–31 жовтня 2021 року)
  • Співвідношення сфер огляду України світовими ЗМІ (доля публікацій за період 16–31 жовтня 2021 року)
  • Розподіл тематики публікацій про Україну в найбільш інформативних іноземних ресурсах (16–31 жовтня 2021 року)
  • Питання внутрішньої політики у висвітленні України в іноземних ЗМІ (доля публікацій за період 16–31 жовтня 2021 року)
  • Внутрішня політика України в найбільш інформативних іноземних ресурсах (доля публікацій за період 16–31 жовтня 2021 року)
  • Питання зовнішньої політики у висвітленні України в іноземних ЗМІ (доля публікацій за період 16–31 жовтня 2021 року)
  • Міжнародна політика України в найбільш інформативних іноземних ресурсах (доля публікацій за період 16–31 жовтня 2021 року)
  • Співвідношення тональності матеріалів про Україну в світових ЗМІ (доля публікацій за період 16–31 жовтня 2021 року)
  • Модальність публікацій про Україну в іноземних ЗМІ в ракурсі загальних рубрик (питома вага публікацій за період 16–31 жовтня 2021 року)
  • Розподіл тональності публікацій про Україну в іноземних ЗМІ в ресурсах окремих країн (питома вага публікацій за період 16–31 жовтня 2021 р.)
ІНФОРМАЦІЙНО-БІБЛІОГРАФІЧНІ МАТЕРІАЛИ
Внутрішня політика
  • Боротьба з корупцією та злочинністю
  • Донбас
  • Кібертероризм
  • Новини зі стану сепаратистів
  • Охорона здоров'я
  • Проблеми газопостачання
  • Проблеми енергетики
  • Проблеми ЧАЕС
  • Реформи
  • Робота правоохоронних органів
  • Судова влада
Міжнародна політика
  • Війна на Донбасі
  • Європейський Союз
  • Міжнародна військова співпраця
  • Міжнародне співробітництво
  • Міжнародні культурні зв'язки
  • Міжнародні фінансові інститути
  • Проблеми газогонів
  • Проблеми окупованого Криму
  • Трудова міграція
  • Українсько-американські відносини
  • Українсько-грузинські відносини
  • Українсько-литовські відносини
  • Українсько-молдовські відносини
  • Українсько-німецькі відносини
  • Українсько-російські відносини
  • Українсько-турецькі відносини
  • Українсько-угорські відносини

четвер, 20 січня 2022 р.

Україна у відгуках зарубіжної преси №19, 2021

Вийшов черговий випуск інформаційно-аналітичного бюлетеню Україна у відгуках зарубіжної преси №19 (149), 2021 (огляд матеріалів ЗМІ за 1-15 жовтня 2021 р.). У випуску:

ЗАРУБІЖНА ПРЕСА ПРО ПОДІЇ В УКРАЇНІ за 1-15 ЖОВТНЯ 2021 РОКУ (аналітичний огляд)
Найбільшу активність у представленні внутрішнього та зовнішнього становища України за період дослідження з 1 по 15 жовтня 2021 року проявляли зарубіжні ЗМІ США (14 % від загальної кількості відібраних публікацій), Польщі (13 %), Литви (12 %), Болгарії (11 %) та Туреччини (10 %)
ІНФОРМАЦІЙНО-БІБЛІОГРАФІЧНІ МАТЕРІАЛИ
Внутрішня політика
  • Боротьба з корупцією та злочинністю
  • Верховна Рада України
  • Державні свята
  • Доброчинні акції
  • Економіка
  • Засоби масової інформації
  • Історія
  • Кабінет міністрів
  • Кібертероризм
  • Культура, освіта, наука
  • Новини зі стану сепаратистів
  • Охорона здоров'я
  • Політична боротьба
  • Проблеми газопостачання
  • Проблеми ЧАЕС
  • Сільське господарство
  • Спорт
  • Судова влада
  • Туризм
  • Управління та кадри
Міжнародна політика
  • Війна на Донбасі
  • Економічна війна та санкції
  • Європейський Союз
  • Міжнародна військова співпраця
  • Міжнародне співробітництво
  • Міжнародні культурні зв'язки
  • Проблеми газогонів
  • Проблеми окупованого Криму
  • Українсько-американські відносини
  • Українсько-грузинські відносини
  • Українсько-литовські відносини
  • Українсько-російські відносини
  • Українсько-турецькі відносини
  • Українсько-угорські відносини

середа, 19 січня 2022 р.

єПідтримка в Дії: кошти можна витратити на ліки

З 24 січня українцям буде дозволено витратити так звану "тисячу Зеленського" на ліки. Однак не всім, а лише громадянам 60 років і старше.

У прес-службі онлайн-порталу "Дія" пояснили, як система зрозуміє, кому можна продавати ліки і як взагалі скористатись цією можливістю.

Жодних окремих операцій людям старше 60 років робити не потрібно. Все що треба – мати "зелений" СOVID-сертифікат у "Дії" та підходити під вікові обмеження.

Коли програма запрацює, тобто з 24 січня, потрібно розплатитись у аптеці карткою "єПідтримка" і саме у момент проведення платежу банк перевірятиме, чи виповнилось вам 60 років.
Йдеться про той банк, через який саме ви оформлювали віртуальну картку.

Президентська програма запрацювала у грудні 2021 року. Вона передбачає виплату бонусу у вигляді 1000 гривень усім, хто пройшов повний курс вакцинації від коронавірусу.
Для отримання виплат потрібно оформити віртуальну картку "єПідтримка" і зареєструватись у застосунку "Дія", а витрати тисячу, окрім ліків, можна на такі послуги та товари:
  • книги;
  • відвідування спортивної зали;
  • квитки на внутрішні рейси;
  • ліки;
  • похід у деякі ресторани та кафе;
  • квитки в театр чи кінотеатр, музей чи концерт.

вівторок, 18 січня 2022 р.

Інститут президентства в зарубіжних ЗМІ №9, 2021

Вийшов черговий випуск інформаційно-реферативного бюлетеню Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського Інститут президентства в зарубіжних ЗМІ №9, 2021 
У цьому випуску розкрито окремі аспекти функціонування інституту президентів у дзеркалі їх відображення впливовими світовими медіа за період з 1 по 30 вересня 2021 р. У процесі дослідження означеної проблеми було проаналізовано 215 публікації ЗМІ таких країн як США, Великобританія, Німеччина, Франція, Бельгія, Китай, Іспанія та Польща, опублікованих відповідно на англійській, німецькій, французькій, іспанській та польській мовах. Серед жанрових різновидів матеріалів, які підлягали моніторингу за означений період: авторські статті, інтерв’ю, тематичні огляди, прогностичні та аналітичні коментарі, важливі інформаційні повідомлення тощо. Згідно з результатами моніторингу, світові інтернет-джерела в вересні 2021 року висвітлювали діяльність 56 президентів світу у всіх сферах їх діяльності. Особливу увагу зарубіжні ЗМІ приділяли взаємовідносинам президентів світу з виконавчою та законодавчою гілками влади, а також економічній і фінансовій політиці президентів. В міжнародній політиці президентів медіа світу особливо цікавились їх впливом на Європейському континенті, в Північній Америці та країнах Азії
АКТИВНІСТЬ ЗМІ У ВИСВІТЛЕННІ ДІЯЛЬНОСТІ ПРЕЗИДЕНТІВ
Найбільшу активність у представленні різних аспектів функціонування інституту президентства у світі в вересні 2021 року проявляли зарубіжні ЗМІ Великобританії (20 %), Німеччини (19 %) та Китаю (18 %)
ВНУТРІШНЯ ПОЛІТИКА ПРЕЗИДЕНТІВ
Більшість публікацій, що розкривають внутрішньополітичну діяльність президентів, за період з 1 по 30 вересня 2021 року були присвячені взаємовідносинам президентів с виконавчою владою (17 %), питанням економічної та фінансової політики (15 %), питанням взаємовідносин з парламентами країн та президентським виборам (по 9 %) та. Активність зарубіжні ЗМІ проявляли також у висвітлені участі президентів у вирішенні проблем національної безпеки та охорони здоров’я (по 7 %).
Інформаційно-реферативні матеріали
  • Адміністрація президента: Україна
  • Акції протесту: Бразилія, Сальвадор, Туніс
  • Боротьба з корупцією та злочинністю: Замбія
  • Економічна і фінансова політика: Еквадор, Замбія, Мексика, Північна Корея, Росія, Сальвадор, США, Узбекистан, Франція
  • Законодавчі засади інституту президентства: Білорусь, Туніс
  • Засоби масової інформації: Польща
  • Імпічмент президента: Бразилія
  • Культура, освіта, наука: США, Україна
  • Міграційна політика: Білорусь, Польща
  • Місцеві вибори: Венесуела
  • Надзвичайні ситуації: США, Україна
  • Національна безпека: Північна Корея, Росія, США, Тайвань, Україна, Франція
  • Національна політика: Німеччина, Україна
  • Охорона здоров'я: Бразилія, Гватемала, Польща, США
  • Парламентські вибори: Болгарія
  • Політична боротьба: Білорусь, Туніс, Україна
  • Президент і виконавча влада: Аргентина, Замбія, Ліван, Південний Судан, Руанда, Сомалі, США, Танзанія, Туніс
  • Президент і законодавча влада: Бразилія, Замбія, Мексика, Сальвадор, Туніс, Україна, Філіппіни
  • Президент і судова влада: Бразилія, США, Україна
  • Президентські вибори: Болгарія, Естонія, Філіппіни, Франція
  • Соціальна політика: Китай, Україна
МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА ПРЕЗИДЕНТІВ
Серед матеріалів щодо діяльності президентів на міжнародній політичній арені за період, що досліджується в цьому огляді, превалювали матеріали, які висвітлювали політику президентів світу на європейському континенті (39 %), в Північній Америці (21 %) та Азії (19 %).
Інформаційно-реферативні матеріали
  • Азія: Єгипет, Ізраїль, Іран, Киргизстан, Ліван, Росія, США, Філіппіни
  • Африка: Алжир, Гана, Єгипет, Туніс
  • Боротьба з тероризмом: США
  • Європа: Білорусь, Ірландія, Німеччина, Польща, Росія, Сербія, США, Туреччина, Україна, Франція, Хорватія
  • Європейський Союз: Польща, Франція
  • Міжнародна співпраця: Китай, Палестина, США
  • Міжнародне економічне співробітництво: Іран, Південно-Африканська Республіка 
  • НАТО: Україна
  • Південна Америка: Бразилія, Польща
  • Північна Америка: Куба, Мексика, США, Туреччина, Франція
ІМІДЖ ПРЕЗИДЕНТІВ
Серед загалом найчастіше згадуваних президентів за досліджуваний період можна виділити президента США Д. Байдена (22 %), Президента України В. Зеленського (12 %), президента Франції Емманюеля Макрона (5 %) та президента Росії Володимира Путіна (5 %).
Інформаційно-реферативні матеріали
  • Алжир
  • Бразилія
  • Грузія
  • Мексика
  • Польща
  • Росія
  • Сальвадор
  • США
  • Україна
  • Франція
МОДАЛЬНІСТЬ ПОВІДОМЛЕНЬ ПРО ПРЕЗИДЕНТІВ
Протягом досліджуваного періоду більшість публікацій електронних закордонних сайтів, що висвітлювали проблеми функціонування інституту президентства у світі, мали нейтральне забарвлення (76 %). Незначну частку становили повідомлення з негативним контекстом (зменшившись на 11 % порівняно з попереднім місяцем до 13 %) і 11 % матеріалів мали позитивну модальність.

Інститут президентства в зарубіжних ЗМІ №9, 2021     

понеділок, 17 січня 2022 р.

Україна у відгуках зарубіжної преси №18, 2021

Вийшов черговий випуск інформаційно-аналітичного бюлетеню Україна у відгуках зарубіжної преси №18 (148), 2021 (огляд матеріалів ЗМІ за 16-30 вересня 2021 р.). У випуску:

АКТИВНІСТЬ СВІТОВОЇ ПРЕСИ У ВИСВІТЛЕННІ ПОДІЙ В УКРАЇНІ
Найбільшу активність у представленні внутрішнього та зовнішнього становища України за період дослідження з 16 по 30 вересня 2021 року проявляли зарубіжні ЗМІ Польщі (15 % від загальної кількості відібраних публікацій), США та Болгарії (по 11 %), Угорщини та Туреччини (по 10 %).
РОЗБУДОВА УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ ОЧИМА ЗАРУБІЖНИХ ЗМІ
Як уже зазначалося, питанням внутрішньої політики України присвячено трохи більше третини зарубіжних публікацій (37 %). За тематикою статті досліджуваного періоду умовно можна розподілити таким чином: надзвичайні події – 27 %, боротьба з корупцією – 13 %, спорт – 12 %, культура, освіта та наука – 10 %. Більш докладно тематичний розподіл статей представлено на діаграмі.
Інформаційно-бібліографічні матеріали
  • Боротьба з корупцією та злочинністю
  • Економіка
  • Історія
  • Крим
  • Культура, освіта, наука
  • Надзвичайні події
  • Охорона здоров'я
  • Проблеми біженців
  • Проблеми газопостачання
  • Релігія
  • Реформи
  • Сільське господарство
  • Спорт
  • Суспільство
  • Управління та кадри
  • Фінансова політика
ІМІДЖ УКРАЇНИ В МІЖНАРОДНІЙ СФЕРІ
Упродовж аналізованого періоду понад чверть зарубіжних публікацій (26 %), присвячених діяльності України на міжнародній арені, висвітлювала проблематику національної безпеки та співпраці України у сфері енергетики. Крім того, і надалі актуальними залишаються питання двосторонніх відносин. Зокрема, українськоросійським відносинам приділили увагу 18 % оглядачів, українсько-угорським – 10 %. Далі за актуальністю йдуть питання діяльності ООН та міжнародної співпраці (по 7 %). Докладніше відповідна інформація візуалізована на інфографіці.
Інформаційно-бібліографічні матеріали
  • Економічна війна та санкції
  • Європейський Союз
  • Міжнародна військова співпраця
  • Міжнародне співробітництво
  • Міжнародні культурні зв'язки
  • Міжнародні фінансові інститути
  • ООН
  • Проблеми газогонів
  • Проблеми окупованого Криму
  • Українсько-білоруські відносини
  • Українсько-болгарські відносини
  • Українсько-китайські відносини
  • Українсько-литовські відносини
  • Українсько-польські відносини 
  • Українсько-російські відносини
  • Українсько-турецькі відносини
  • Українсько-угорські відносини
ТОНАЛЬНІСТЬ ПУБЛІКАЦІЙ ПРО УКРАЇНУ
Упродовж аналізованого періоду більшість зарубіжних оглядачів у висвітленні загальноукраїнської проблематики займала нейтральну позицію (59 %). 21 % повідомлень мали виражене позитивне спрямування, а 20 % – негативне

субота, 15 січня 2022 р.

Україна у відгуках зарубіжної преси №17, 2021

Вийшов черговий випуск інформаційно-аналітичного бюлетеню Україна у відгуках зарубіжної преси №17 (147), 2021 (огляд матеріалів ЗМІ за 1-15 вересня 2021 р.). У випуску:

АКТИВНІСТЬ СВІТОВОЇ ПРЕСИ У ВИСВІТЛЕННІ ПОДІЙ В УКРАЇНІ
Найбільшу активність у представленні внутрішнього та зовнішнього становища України за період дослідження з 1 по 15 вересня 2021 року проявляли зарубіжні ЗМІ США (22 % від загальної кількості відібраних публікацій), Болгарії (19 %), Польщі (15 %) та Туреччини (14 %).
РОЗБУДОВА УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ ОЧИМА ЗАРУБІЖНИХ ЗМІ
Зарубіжні ЗМІ не дуже активно відслідковували та аналізували події, що відбуваються в середині України (14 % від загальної кількості відібраних публікацій). Найбільше іноземні оглядачі опікувалися економічними питаннями та питаннями охорони здоров’я (по 15 % публікацій про внутрішньополітичні події в Україні), цікавились журналісти світових медіа також фінансовою політикою, роботою правоохоронних органів та спортом (по 14 %).
Інформаційно-бібліографічні матеріали
  • Донбас
  • Економіка
  • Історія
  • Охорона здоров'я
  • Робота правоохоронних органів
  • Спорт
  • Судова влада
  • Суспільство
  • Фінансова політика
ІМІДЖ УКРАЇНИ В МІЖНАРОДНІЙ СФЕРІ
Більшість зарубіжних публікацій, що розкривають питання діяльності України на міжнародній арені (86 % від усіх публікацій) за період аналізу були присвячені зустрічі Президента України та президента США і аналізу відносин між нашими країнами (26 % публікацій про зовнішню політику України) та проблемам нашої країни, пов’язаним з добудовою росіянами газопроводу «Північний потік-2» (21 %). На третьому місті за популярністю була тема українсько-російських відносин (18 %). Всі інші теми набрали значно менші долі уваги іноземних журналістів
Інформаційно-бібліографічні матеріали
  • Війна на Донбасі
  • Економічна війна та санкції
  • Міжнародне співробітництво
  • Міжнародні культурні зв'язки
  • НАТО
  • Проблеми газогонів
  • Проблеми окупованого Криму
  • Трудова міграція
  • Українсько-американські відносини
  • Українсько-білоруські відносини
  • Українсько-польські відносини 
  • Українсько-російські відносини
  • Українсько-турецькі відносини
  • Українсько-угорські відносини
ТОНАЛЬНІСТЬ ПУБЛІКАЦІЙ ПРО УКРАЇНУ
Протягом досліджуваного періоду переважна більшість публікацій закордонних ЗМІ щодо загальноукраїнської проблематики мали нейтральне забарвлення (71 %). Значну частку становили повідомлення з позитивним контекстом (15 %) і 14 % матеріалів мали негативну модальність.

пʼятниця, 14 січня 2022 р.

Розпочинається подача заявок на конкурс Громадської бюджетної комісії

14 січня 2022 року розпочинається подача заявок на конкурс Громадської бюджетної комісії шостого скликання.

Громадська бюджетна комісія (далі - ГБК) - колегіальний орган, члени якого обираються в порядку, визначеному статтею 6 Положення про Громадський бюджет та діють в рамках і в спосіб, визначений цим Положенням. ГБК здійснює громадський контроль за реалізацією етапів ГБ, за роботою електронної системи, дотриманням етики, є органом, що здійснює розгляд скарг будь-яких сторін-учасниць ГБ на будь-якому з етапів ГБ, затверджує результати голосування, члени ГБК несуть персональну відповідальність за ухвалені рішення.

ГБК формується у складі 21 особи з урахуванням можливого припинення їх участі у порядку, передбаченому Положенням.
Персональний склад ГБК формується щорічно шляхом проведення конкурсу (далі - конкурс ГБК) із застосуванням електронної системи.
Організаційне супроводження конкурсу ГБК забезпечує МРГ.
Участь у конкурсі ГБК можуть брати всі особи, які зареєстровані в електронній системі як лідери Команд станом на початок поточного циклу ГБ, які мають не менше одного проєкту-переможця, або проєкту, що набрав мінімально необхідну кількість голосів до поточного циклу ГБ (далі - Кандидати) та які відповідають наступним критеріям:
- внесли в свій профіль в електронній системі актуальну інформацію про свою електронну пошту, номер телефону та посилання на публічну сторінку в соціальній мережі, яка повинна бути створена до початку старту поточного циклу ГБ;
- на день закінчення строку подачі документів для участі у конкурсі ГБК мають в своїй Команді не менше 3 осіб.

Участь у конкурсі ГБК не можуть брати особи, які є депутатами Київської міської ради, помічниками-консультантами та працівниками громадських приймалень депутатів Київської міської ради, народними депутатами України та помічниками-консультантами народних депутатів України, державними службовцями, що працюють в структурних підрозділах виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та районних в місті Києві державних адміністраціях, посадовими особами місцевого самоврядування, керівниками та заступниками керівників комунальних підприємств, установ, організацій, особи, які є керівниками міських, районних організацій політичних партій.

Кандидат, що прийняв рішення взяти участь у конкурсі ГБК, протягом 10 календарних днів з дня початку конкурсу ГБК завантажує в електронну систему інформаційний лист, зразок якого затверджується МРГ, який містить наступну інформацію:
- резюме у довільній формі;
- основні мотиви кандидата стати членом ГБК з переліком важливих з погляду кандидата викликів, з якими стикається ГБ, описом запропонованих рішень щодо поліпшення організації роботи ГБК;
- посилання на дані електронної системи про проєкти ГБ, подані кандидатом, які стали проєктами-переможцями, або проєктами, що набрали мінімально необхідну кількість голосів; опис історії Команди, в якій кандидат є лідером, інформацію про найбільш успішні подані проєкти ГБ;
- про всі проєкти ГБ, щодо яких у кандидата може виникнути потенційний конфлікт інтересів.

МРГ не пізніше ніж на 10 день з дня закінчення строку щодо подачі документів на конкурс ГБК проводить засідання щодо організації проведення конкурсу ГБК. Конкурс проводиться в два етапи протягом одного робочого дня. За результатами кожного етапу конкурсу складається окремий протокол.

На першому етапі конкурсу МРГ за результатами перевірки документів кандидатів приймає рішення про визначення переліку кандидатів, документи яких відповідають вимогам частин четвертої - шостої цієї статті Положення.

На другому етапі конкурсу МРГ із використанням міжнародного інтернет-ресурсу random.org запускає процедуру автоматичного ранжування всіх потенційних учасників шляхом застосування алгоритму генератора випадкових чисел. Занесення даних в систему генератора випадкових чисел здійснюється згідно з алфавітним порядком кандидатів.

Перший 21 учасник порядку рандомного ранжування формують склад ГБК.
МРГ за результатами другого етапу конкурсу складає і розміщує в електронній системі протокол, в якому окремо зазначається перший 21 учасник порядку рандомного ранжування, а також список інших учасників конкурсу.

З метою уникнення конфлікту інтересів член ГБК не може бути лідером/членом Команди проєкту, що подається для участі у відповідному циклі ГБ.

У випадку, якщо МРГ за результатами опрацювання документів в порядку частини восьмої цієї статті Положення допустила менше 22 кандидатів до другого етапу конкурсу ГБК, ГБК формується у кількісному складі осіб, документи яких відповідають вимогам частин четвертої - шостої цієї статті Положення, без застосування механізму, визначеного частиною дев'ятою цієї статті Положення.

Повноваження членів ГБК починаються в день першого засідання новообраного складу ГБК і закінчуються в перший день початку роботи ГБК наступного скликання, якщо інше не передбачено цим Положенням.
Календарний план формування ГБК.
ГБК-6 формується у період: 14.01 - 14.02.2022
подача заявок з 14 - 24.01.2022;
розгляд та рандомне ранжування до 03.02.2022;
набуття повноважень новообраного складу ГБК до 14.02.2022;
Подача заявок https://gb.kyivcity.gov.ua/gbk
Презентація “Правила формування Громадської бюджетної комісії шостого скликання” http://bit.ly/37RgXq6

Затверджений МРГ зразок інформаційного листа для кандидатів на конкурс до Громадської бюджетної комісії (ГБК) http://bit.ly/3uCrE9I
Інструкція з подачі заявки http://bit.ly/3kwt0y5
Відеоінструкція, як створити Команду https://bit.ly/3kruWrX
Відео вебінару “Нові правила формування ГБК“ https://youtu.be/yGOg79cCi9g
Анкета, яка допоможе кандидатам успішно зареєструватися та перейти на наступний етап рандомного ранжування потенційних кандидатів до ГБК https://forms.gle/ZroYrusfGmhZcFYg6

четвер, 13 січня 2022 р.

Конституційний процес в Україні №11, 2021

Вийшов черговий випуск Бюлетеню Національної юридичної бібліотеки (НЮБ) Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського Конституційний процес в Україні №11, 2021. У випуску:
АНАЛІТИЧНИЙ РАКУРС
  • Симоненко, О. Множинне громадянство: які нововведення передбачають президентські ініціативи?
НОВИНИ КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ
  • Вітання Президента України суддям та працівникам апаратів судів
  • Президент В. Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт про подвійне громадянство для українців, які проживають за кордоном
  • Ініційований Президентом В. Зеленський проєкт закону про внесення змін до Закону «Про громадянство України» щодо підстав і порядку набуття та припинення громадянства України вже зареєстровано у Верховній Раді. Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на сайт парламенту
  • Президент України В. Зеленський призначив двох суддів до Конституційного Суду України. Про це президент заявив у п'ятницю, 26 листопада, на зустрічі із представниками ЗМІ, повідомляє ZN.UA
  • Венеційська Комісія підтримала рішення Конституційного Суду України стосовно складення присяги двома новопризначеними суддями Суду. Про це зазначено в Синопсисі (Короткому звіті) від 13 грудня 2021 року щодо підсумків 129-го пленарного засідання Венеційської Комісії, яке відбулося 10-11 грудня поточного року (CDL-PL-PV(2021)0004syn).
  • 11 грудня, на 129-му пленарному засіданні Венеційської Комісії заступника Голови Конституційного Суду України Сергія Головатого обрано членом Бюро Комісії, яке є її головним керівним органом
  • Вища рада правосуддя на засіданні 30 листопада звільнила В. Данішевську з посади судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у зв’язку з поданням заяви про відставку.
КОНСТИТУЦІЙНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ЗАКОНОДАВЧОЇ БАЗИ УКРАЇНИ
  • До Конституційного Суду надійшло подання групи народних депутатів про офіційне тлумачення Конституції щодо громадянства України. Про це повідомила представниця Верховної Ради в Конституційному суді О. Совгиря.
  • Велика палата Конституційного Суду України 21 грудня ухвалила рішення за поданням 47 народних депутатів про законність заборони показу фільмів і передач із акторами, які становлять загрозу національній безпеці. Про це повідомляє пресслужба КСУ
  • Конституційний Суд України 30 листопада під час засідання ухвалив Постанову з питання складення присяги суддями Конституційного Суду України, призначеними указами Президента України від 26 листопада № 596/202, № 597/2021.
  • Міжфракційне депутатське об'єднання «Розумна політика», яке очолює колишній Голова Верховної Ради Д. Разумков, буде звертатися до Конституційного Суду щодо тлумачення поняття «єдине громадянство», вказане в статті 4 Конституції України. Як передає кореспондент Укрінформу, про це Разумков повідомив на брифінгу у Верховній Раді.
  • Більше пів року на розгляді Конституційного суду подання 49 нардепів щодо визнання указів Зеленського неконституційними.
  • Фаринник В., керуючий партнер АТ CREDENCE, д.ю.н., заслужений юрист України Пандемія суворого режиму
СУСПІЛЬНА ДУМКА 
  • М. Жернаков, Українська правда. Блоги: Єрмак і Татаров таки збираються добити Конституційний Суд на догоду РФ?
  • В. Подоляка, Закон і Бізнес: Професійний інтерес
  • М. Жернаков, Українська правда. Блоги: 10 ГО закликають КСУ не приводити суддів до присяги до відкриття вакансій
  • О. Багряна, Закон і Бізнес: Досвідчені та охочі до зміни
  • В. Тараненко, Главком: Конституційний сум Зеленського: балом правлять судді Януковича
  • В. Денисенко, Главком: Санкції США. Навіщо Захід хоче розблокувати Конституційний суд?
  • Н. Константінова, Радіо Свобода: Подвійне громадянство: нові перспективи чи сумнівна політтехнологія?
  • В. Кравченко, Дзеркало тижня: Подвійне громадянство в Україні: що потрібно знати про ідеї Зеленського
  • С. Сидоренко, Європейська правда: Паспорти для діаспори та ворогів Путіна: що змінює Зеленський у правилах громадянства
  • К. Гончаров, Deutsche Welle: Множинне громадянство в Україні: дозволити не можна заборонити
  • А. Стешенко, LB.ua: Велика паспортизація
  • У. Безпалько, РБК-Україна: Паспортний контроль. Як і навіщо Зеленський хоче узаконити подвійне громадянство
  • А. Дячкіна, «Слово і діло»: Чи суперечить множинне громадянство Конституції України – коментар юриста
  • Д. Гартвіг, LB.ua, Блог Центру політико-правових реформ: Як ініціювати місцевий референдум громадянам?
  • О. Розумний, НВ. Погляди: Нові політики – стара система. Як та навіщо Слуги народу хочуть повернути мажоритарку
  • І. Новіков, Закон і Бізнес: Як найвищі права людини виглядають поруч з обов’язком вакцинації
ПОЗИЦІЯ ВЛАДИ, ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ, ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ
  • Посли країн G7 обговорили з президентом В. Зеленським реформи в Україні у 2021 році та висловили свої очікування на майбутнє. Про це йдеться у повідомленні послів, опублікованому в Twitter.
  • «Україна досягла значного прогресу в реформах, але ще багато треба зробити», – заявила тимчасова повірена США Квін. На її думку, найголовніша реформа, яку потрібно завершити – це судова реформа
  • Пакет законопроєктів про запровадження множинного громадянства в Україні, ініційований Президентом В. Зеленським, не передбачає змін до Конституції. Про це повідомив перший заступник Голови Верховної Ради О. Корнієнко під час брифінгу в кулуарах парламенту, передає кореспондент Укрінформу.
  • В Україні мають прийняти закон про подвійне громадянство. Голова фракції «Слуга народу» Д. Арахамія розповів, що це не означатиме можливості для людей голосувати у двох країнах – люди повинні будуть визначитися з центром життєвих інтересів
  • Голова парламентської фракції партії «Слуга народу» Д. Арахамія вважає, що за брехню про відсутність множинного громадянства у депутатів потрібно значно посилити покарання. Про це він заявив на брифінгу 13 грудня після засідання фракції, повідомляє УНІАН.
  • Депутат Верховної Ради від фракції «Слуга народу», голова парламентського комітету з питань правової політики А. Костін прогнозує ухвалення у другому читанні законопроєкту №4533 щодо конституційної процедури у січні 2022 року. Про це він сказав Українським Новинам.
  • Питання суверенітету, територіальної цілісності та державного устрою – не можуть бути винесені на референдум. Про це нагадав п'ятий президент, лідер партії «Європейська Солідарність» П. Порошенко у відповідь на заяву В. Зеленського про можливе всеукраїнське обговорення подальшої долі Донбасу та Криму, передає «5 канал».
  • Державний департамент США запровадив санкції проти колишнього глави Конституційного суду України О. Тупицького. Про це йдеться у заяві Держдепу, яка є у розпорядженні «Європейської правди».
  • Асоціація правників України висловила занепокоєння щодо ситуації, яка наразі склалася із Конституційним Судом України.
  • «Анонсуючи «референдум про Донбас» Зеленський геть забув, що рік тому вже його проводив – під час місцевих виборів, коли запитав у день голосування про створення на Донбасі «особливої економічної зони»…», – наголошує С. Таран.
  • «У Конституції України не прописано, як ухвалюється нова Конституція. Але нічого не забороняє вести диспут про те, якою має бути інша. І далі буде два шляхи імплементації: або запуск нової Конституції, коли ті суб’єкти, які про це домовляться, отримають мандат від громадян і зайдуть у парламент, ухвалять новий спеціалізований закон – процедуру розробки нового тексту Конституції, або приймуть рішення щодо редизайну чинного», – розповів політолог, керуючий партнер компанії PGR Consulting Group LLC Руслан Рохов.
  • Конституція України чітко визначає, що громадяни нашої країни не можуть мати подвійне громадянство. Про це академік Академії правових наук України та Української Академії політичних наук В. Журавський заявив в ефірі телеканалу «Україна 24» 
ЕКСПЕРТНИЙ КОМЕНТАР
  • Львов Б., голова Касаційного госпсуду Безадресне, бездоказове цькування судової системи не породжує жодних позитивних наслідків (Інтерв’ю)
  • Вилков С., голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Наша судова система побудована так, що суди не виявляють довіри до адвокатів (Інтерв’ю)
  • Юхновський І., академік НАН України, голова Народної Ради у парламенті першого скликання, перший керівник Українського інституту національної пам’яті, Герой України Чому деолігархізація – це погано і чим ризикує Зеленський (Інтерв’ю)
  • Гарань О., професор НаУКМА, науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи» 48% українців проти подвійного/множинного громадянства
  • Ганущак Ю., директор Інституту розвитку територій Піар-конституція для диктатора
  • Климосюк А., юрист-аналітик аналітичного центру Інститут законодавчих ідей Як будуть відбирати майно під час війни: ризики законопроєкту 4673
КОНСТИТУЦІЙНІ ПРОЦЕСИ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН 
  • Франція
  • Албанія
  • Білорусь

Конституційний процес в Україні №11, 2021  

Коронавірусна хвороба COVID-19 та туберкульоз: схожі симптоми

Коронавірусна хвороба COVID-19 та туберкульоз мають схожі симптоми. Обидва захворювання можуть мати тяжкі наслідки для життя та здоров’я людини, тому варто знати, як їх відрізнити та коли звертатись за медичною допомогою.

Як правило, туберкульоз не проявляється швидко: початок захворювання може розтягнутися на кілька тижнів, а інколи – місяців. Хворобі COVID-19 притаманний гострий перебіг протягом тижня та загальна тривалість близько двох тижнів.
У хворого на туберкульоз може спостерігатись зниження працездатності та загальна втомлюваність. У пацієнтів із COVID-19 все залежить від тяжкості захворювання. Водночас коронавірусна хвороба може супроводжуватись вираженою лихоманкою. При легкій формі – до 38 °С, при важкій – понад 38 °С. При туберкульозі спостерігається незначне підвищення температури тіла до 37–37,2 °С, при важких формах – виражена лихоманка.
Для останнього також характерна підвищена пітливість уночі та зниження маси тіла без «визначеної» причини. Для COVID-19 ці прояви не характерні.

А ось головний біль, нежить, закладеність носа, біль у горлі та м’язах – все це можливі симптоми коронавірусної хвороби. При COVID-19 також може бути постійний сухий кашель, якщо ж у людини туберкульоз, то кашель може тривати понад 2 тижні та, як правило, з мокротинням. Також для коронавірусної хвороби характерне спотворення смаку та/чи запаху або повна втрата їх сприйняття.

Задишка є симптом обох захворювань, проте може мати різні особливості. Зокрема, при туберкульозі вона може з’являтись під час фізичного навантаження. Також задишка може спостерігатись при важких поширених формах туберкульозу зі значним враженням легеневої тканини. Для COVID-19 вона не характерна лише при легкій формі перебігу, але може з’являтись при середній та важкій формі.

Також при важкій формі COVID-19 може траплятись кровохаркання. У випадку туберкульозу цей симптом спостерігається при важких поширених формах хвороби зі значним враженням легеневої тканини.
Окрім того, для важких форм коронавірусної хвороби може бути характерна зміна психічного стану людини.

У будь-якому разі завжди варто консультуватись із лікарем та не встановлювати собі діагнози самостійно.

Джерело: МОЗ

Закінчується термін використання карток Ощадбанку для внутрішньо переміщених осіб, термін яких закінчується під час карантину

Згідно заяви АТ «Державний ощадний банк України», надається остання можливість (до 01 квітня 2022 року) використання платіжних карток внутрішньо переміщених осіб, термін дії яких закінчився під час карантину (до 31.03.2021 року) (https://cutt.ly/DYVT7S9)

Картки Ощадбанку для внутрішньо переміщених осіб (далі - ВПО), що обслуговуються за тарифним пакетом «Мій рахунок», термін дії яких вже завершився або завершується до кінця березня наступного року, не будуть блокуватись до 1 квітня 2022 року.
Починаючи з 1 квітня 2022 року Ощадбанк припинить надання можливості використання платіжних карток ВПО, термін дії яких закінчився під час карантину (до 31.03.2021 року).

Нагадуємо, що заходи із «штучного» продовження дії карток були реалізовані Ощадбанком як тимчасовий превентивний захід, спрямований на захист громадян від поширення COVID-19 до моменту запуску вакцинації.
Протягом останніх двох років у всіх клієнтів Ощадбанку була змога отримати перевипущені картки. Тож Ощадбанком, з огляду на соціальну та гуманітарну відповідальність перед суспільством та наявність інформації щодо випадків шахрайства з боку третіх осіб, поновлюється звична та передбачена в банківській спільноті процедура щодо подовження терміну дії платіжних карток

В разі виникнення питань щодо отримання нової картки звертайтесь до Вашого обслуговуючого відділення або до контакт-центру Банку за номером телефону: 0 800 210 800.
Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...