1. В країні з’являється чіткий адміністративно-територіальний устрій:
- громада;
- район;
- регіон.
На кожному рівні діє ефективна місцева влада.
2. Місцева влада кожного з рівнів стає незалежною у прийнятті рішень в межаш повноважень.
Питання вирішуються на тому рівні, де це найбільш ефективно (субсидарність).
3. Найбільше повноважень, ресурсів і відповідальності переходить найближче до людей - у громаду:
- Фіксована частка грошей від податків (фінансова незалежність);
- Повноваження вирішувати усі місцеві питання;
- Право розпоряджатися землею на всій своїй території, в т. ч. за межами поселень (повсюдність);
- Можливість самостійно вирішувати, як розвиватися, що і де будувати;
- Регулярні звіти місцевої влади перед виборцями;
- За усе, що відбуваєтсья в громаді, відповідальна місцева влада.
4. Дієві виконавчі органи районних та обласних рад. Чіткі повноваження:
формування мережі лікарень, закладів професійної та спеціалізованої освіти, культури, підтримка туризму, інфраструктура.
5. Обласні ради мають стратегічну функцію. Найважливіші завдання - планування розвитку регіону.
6. Місцеву владу представляють посадовці, обрані народом, а не призначені згори:
- Люди обирають сільських старост, голову громади, раду громади.
- Голів районних і обласних ра обирають з числа депутатів.
- Голів районних і обласних виконкомів призначають відповідні ради.
7. Розпуск місцевої ради чи відсторонення голови громади - максимально демократичний. Вимагає відповідних рішень не лише Парламенту, як зараз, але й Президента та Конституційного суду.
8. Функції центральної влади стають більш чіткими і зрозумілими:
- Приймає закони - загальні правила функціонування держави;
- Наглядає за додержанням Конституції і законів України;
- Гарантує унітарність держави, забезпечує територіальну цілісність і незалежність України, її суверенітет, права і свободи громадян.
Немає коментарів:
Дописати коментар