Як правильно відповідати дітям на хвилюючі запитання

Важливо розуміти, що для українських дітей війна стала частиною їхнього життя. Деякі події можуть серйозно травмувати їх, особливо, якщо вони стосуються вимушеного переїзду з рідної домівки, страху за власне та життя своїх рідних, а також переживань через невідомість майбутнього.

Будь-яка ситуація, що порушує зону комфорту дитини, може спровокувати тривогу та викликати у неї багато запитань до дорослих. Національна соціальна сервісна служба України зібрала підбірку найбільш хвилюючих питань дітей для того, щоб допомогти вам у спілкуванні з ними.

Якщо ваша дитина відкрито та самостійно обговорює ці теми, це може бути кроком до її особистої перемоги. Але якщо ви помічаєте, що вона стає апатичною або агресивною, уникає спілкування або проявляє ознаки стресу, варто звернутися за допомогою до фахівців.

Залишаємо посилання на ресурси, які можуть надати підтримку:

• Онлайн-платформа «Розкажи мені»: https://tellme.com.ua
• Психологічна підтримка для підлітків, батьків, освітян «Поруч»: https://poruch.me
• Допомога підліткам «Не дрібниці»: https://www.notrivia.com.ua
• Служба підтримки сімей військовослужбовців: https://www.pidtrymka.in.ua

Як надати дитині першу психологічну допомогу? 6 порад для батьків

1. Режим дня

Повертайте дитину у звичний режим дня, або створіть новий, з огляду на ті обставини, в яких ви перебуваєте. Це прискорює «загоєння» психотравми. 

У режимі дня дитини мають бути: гігієнічні процедури, прийоми їжі, елементи навчання, ігри з дорослими, вільна гра, час для бесід та казок (або цікавих історій), сон.

2. Обговорення тривожних подій 

Після кожного спуску в укриття, сигналів тривоги, звуків бойових дій проводьте невеличкі сімейні бесіди, де кожен розповідає, що він відчував протягом цього тривожного періоду. Цей метод дозволяє дитині емоційно відреагувати, побачити, що її відчуття співпадають з відчуттями дорослих, а також зняти емоційне напруження.

3. Нові ритуали 

Створіть нові ритуали, які допоможуть відчути дитині єдність та силу сім’ї. Це може бути читання вголос, вечірні обійми, спільні молитви або співи.

4. Щоденне спілкування на різні теми 

Щоб дитина не почала ізолюватися, вона потребує постійного спілкування та емоційного залучення дорослих. Ви можете обирати різні теми для розмов, не фокусуючись на травматичний для психіки подіях.

5. Емоційна близькість 

Щоб укріплювати та зберігати емоційну близькість дитини з батьками, потрібно обіймати дитину, говорити, що ви її любите, хвалити її (за сміливість, за витримку, за вміння, що демонструє дитина), грати з нею, смішити, розділяти з нею емоції.

6. Почуття гумору

Намагайтеся жартувати та посміхатися, сприяти тому, щоб посміхалася ваша дитина. Гумор має терапевтичну дію, підтримує та зцілює.

Джерело: Солом'янська РДА